Загальношкільна лінійка "Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла".
Хтось із великих людей сказав: "Усе минає, а слово залишається". Зникають у безвісті держави, володарі, раби. На порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки. Гори перетворюються на купи каміння. Все стаєтліном і прахом. А написане слово залишається.
9 листопада –День української писемності і мови. Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками – мові. Мова є душеюнації, її генетичним кодом. Доля народу тісно пов'язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формуєтьяс його культурна самобутність.
З метою формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою; виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу учні 5 кл. (класний керівник Старинська І.В.) підготували і провели загальношкільну лінійку "Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла".