Ти себе Українкою звала...
Я знала Лесю Українку,
Живу, тривожну, молоду, -
Вона, мов квітка у барвінку,
Цвіла в поліському саду.
Вітри піснями захлинались
Ліси шуміли навкруги,
І в срібні роси одягались
В ранкових маревах луги.
Ходила Мавка-чарівниця,
Когось шукала між дерев,
І знав, хто їй ночами сниться,
Мешканець лісу – дядько Лев.
Не стерлась райдужна сторінка,
Не вмерла пісня лісова,
Безсмертна Леся Українка
Була і є повік жива.
https://www.facebook.com/100020192766869/videos/pcb.705815816768171/705814190101667
https://www.facebook.com/100020192766869/videos/pcb.705815816768171/705813426768410